ЗМІ́ШУВАТИ

, ую, уєш, недок., ЗМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док.

що з чим і без дод.

Зсипа́ти, з'єднувати разом що-небудь різне, готуючи однорідну суміш або розчин

Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів

(О. Довженко)

;

[

Прометей

Я їх навчив вигойні ліки змішувать, Щоб цим перемагати всякі хворості

(Борис Тен, пер. з тв. Есхіла)

;

Обрятовані від вогню сніпки вимолотили, зібрали трохи зерна, присмаленого, правда, але, змішавши з позиченим у гамазеї, можна було їсти

(М. Коцюбинський)

;

Сергій .. у своїх далеких родичів по материній лінії дістав кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям

(Григорій Тютюнник)

;

Схопив

[Тарас]

палітру, змішав коричневу та чорну фарби й швидко поклав мазок

(Василь Шевчук)

;

[

Онисько

(бере папірця, читає):

]

Для корови нарви трави в лузі. Курям намни кукурудзи, каченятам змішай сир з вареною картоплею

(О. Коломієць)

;

* Образно.

Зима того року прийшла дуже рано.., по-злодійському підкралася, скувала морозом розбагнену землю, завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем

(Ю. Збанацький)

;

Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне

Сонце зомліло.., змішавши куряву з югою

(Д. Бузько)

;

– А що я йому скажу? – хитро осміхнувся співець. – .. Хоч змішай її

[пшеницю]

з блекотою, а вона таки золотий колос викине з парості

(О. Бердник)

;

* Образно.

Несподівано змішують

[сни]

різні образи, слова, власну і чужу пам'ять

(Г. Пагутяк)

що.

Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно; перемішувати, переплутувати; мішати (див. міша́ти

Коли двері рипнули, молодиця обернулась, змішала карти й сказала: – Це ти, Христе?

(Грицько Григоренко)

;

Фарн підвівся. Не відповідаючи Чивічаловові, він змішав шахи

(О. Донченко)

;

кого, що.

Порушувати, розладнувати бойовий порядок (військових частин)

Добуваючи остатніх сил, ударили

[тухольці]

на монголів і, незважаючи на некорисну, згористу місцевість, що сприяла монголам, ще раз змішали їх, ще раз завдали їм велику страту

(І. Франко)

;

Змішав

[Богун],

посік на капусту знетямлену шляхту гордого магната князя Четвертинського

(Я. Качура)

;

безос.

Натужно, могутньо розпростувала крила чесна, на кулаках, братська бійка. Похитнуло, змішало ряди

(Г. Колісник)

кого, що з ким – чим, розм.

Помилково сприймати кого-, що-небудь одне за інше; не розрізняти, сплутувати

Український народ ніколи не змішував царя і царенят, пана та підпанка з великим російським народом і ніколи не змішає

(Остап Вишня)

;

– Любий Сергію Михайловичу .. Ви змішуєте воєдино питання стратегії і тактики в науці

(М. Дашкієв)

;

Вже з перших своїх кроків у Стамбулі дав

[султан]

зрозуміти, що не стане змішувати силу з справедливістю, а розокремить їх без щонайменших вагань і очікувань

(П. Загребельний)

;

Завжди був

[Сідх]

обережний і ніколи не змішував своє особисте життя зі службою

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

Десь у центрі села почувся сигнал, який не змішаєш з сигналами інших машин, приємний голос здвоєних малинових сопілок

(Д. Бедзик)

◇

(1)

Змі́шувати / зміша́ти в одну́ ку́пу

–

не розбираючи, без достатнього обґрунтування змішувати різні речі

– Ну, добалакався до краю. Коли вже справника з заробітчанами змішав в одну купу – далі йти нікуди. Досить!

(А. Головко)

;

(2)

Змі́шувати (міша́ти) / зміша́ти з земле́ю (з боло́том, з грязю́кою)

кого

а)

жорстоко розправлятися з ким-небудь, знищувати когось

Білогвардійські гармати безупинно садили по мосту, трощили його, змішували з землею .. захисників підступу

(Олесь Досвітній)

;

Дьяконов, навалюючись на нього

[на Фальцфейна]

конем, з усього розмаху оперіщив його арапником .. Затоптав би конем, змішав би з землею, якби не стали на заваді

(О. Гончар)

;

б)

принижувати, ганьбити кого-небудь, заплямовувати чиюсь гідність

Він перевів погляд на ешелон .. з плакатами на вагонах, що з землею мішають шляхту та пана Пілсудського

(О. Гончар)

;

А коли якийсь горе-керівник мішає з грязюкою підлеглих.., цього іноді просто не помічають

(Є. Дудар)

;

Він знав наперед, що пан мусить чоловіка з болотом змішати, що мусить посміятися

(В. Стефаник)