ЗИГЗА́Г
, ЗИҐЗА́Ґ, а, ч.
1
. Ламана лінія
. Викручуючи зигзаги поміж деревами, проворно спустився
[Дмитро]
до ріки і здивовано зупинився на льоду(М. Стельмах)
;Блискавки енергійно креслили на обрії вогненні зигзаги
(Ю. Збанацький)
;//
Крутий поворот
.Вузенький зигзаг струмка впадав у непорушну поверхню озера
(Ю. Смолич)
;На екранах замиготіли веселі зиґзаґи, на шкалах приладів захиталися тоненькі вусики стрілок
(О. Бердник)
;Ось старезна верба у невеличкiй заводi. Тут i дорога робить зигзаг...
(М. Циба)
;//
перен.
Зміна принципів життя, поведінки і т. ін
.Однак сам редактор хід подій сумнівам не піддає, на його настроях ці життєві зигзаги, викрути долі ніби й не позначаються
(О. Гончар)
;В його поведінці було чимало зигзагів, які, на перший погляд, важко пояснити
(М. Руденко)
.2
. у знач. присл. зигза́гом (зиґза́ґом), зигза́гами (зиґза́ґами).
Ламаною лінією, залишаючи слід у вигляді такої лінії
. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки
(І. Микитенко)
;Вона .. зірвалася й нерівно, зигзагом побігла через подвір'я та бур'ян...
(А. Головко)
;По Хрипаковому обличчю з-під капелюха покотилася зиґзаґами крапля поту
(М. Томчаній)
;Перегукуючись, ми почали зигзагами підповзати один до одного
(В. Нестайко)
.