СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗГА́СЛИЙ
, а, е.
Дієпр. акт. до зга́снути.
Сиділи ми при згаслому багатті
(Леся Українка)
;
Якщо траплялися села чи городища, то вони були попалені, а на згарищах блукали тільки ошалілі від щойно згаслих пожеж коти
(І. Білик)
;
По отих відсвітах ще не згаслого заходу нетрудно було визначити найкоротшу путь на плацдарм
(О. Гончар)
;
Марія глянула на неї згаслими, запалими очима
(І. Цюпа)
;
Тепер хоч молилась стара, та не до них, не до “богів”, а до тих згаслих у минулому болів і мук, і надій
(А. Головко)
;
Особливо чудові переклади передчасно згаслого Юліана Тувіма
(М. Рильський)
.