СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗВА́РЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ЗВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., що, техн.
З'єднувати які-небудь металеві (рідше пластмасові й скляні) частини, розплавляючи їх краї
.
Пластмаси можна обточувати й різати, зварювати й клеїти, пресувати й відливати у форми, шліфувати й полірувати
(з наук.-попул. літ.)
;
Промайнула група робітників на новій трамвайній колії. Зварювали рейки
(О. Копиленко)
;
// 
З'єднувати які-небудь металеві частини, розжарюючи й клепаючи їх
.
Вилітали
[іскри]
з-під батькового молота і прискали на всі боки. Особливо.., коли треба було зварювати два окремі кусні заліза в одно
(І. Франко)
;
В'язні тесали камінь, зварювали шматки заліза, лили цемент
(С. Скляренко)
;
Здивований Степан і незчувся, як вони молотами, навіть без молоточка майстра, зварили йому шину й натягнули на колесо
(М. Стельмах)
.