ЗАСТИ́ГНУТИ

див.

застига́ти

ЗАСТИГА́ТИ

, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. засти́г, ла, ло і рідко засти́гнув, нула, ло; док.

тільки 3 ос.

Твердіти або згущуватися під час охолодження; стигнути (див. сти́гнути

Обличчя сіро-бліде, лише з вуха через краєчок, з-під шолома, стікає смужка густої .. крови

[крові]

і застигає на шиї...

(І. Багряний)

;

Якщо ж магма, піднімаючись, застигає на глибині повільно, з неї утворюються глибинні магматичні .. гірські породи

(з наук.-попул. літ.)

;

Зварила мама холодець, Щоб він застиг упору

(І. Нехода)

;

Сталь відразу ж застигла

(В. Собко)

;

Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду)

Дніпро застиг, не видно було руху води

(Ю. Мартич)

;

Озеро вмить застигло, зіщулилось, стало сторч і перетворилося на чарівне дзеркало

(В. Нестайко)

;

безос.

Підмерзало, застигало, склилось. Між дерев повнішала луна

(М. Рильський)

Ставати холодним; стигнути (див. сти́гнути

1), холонути

Як виходив, то мати наказувала, аби не барився, бо обід застигне

(Л. Мартович)

;

Мерзнути

Оксана хвилювалася, що може застигнути в легкому одязі, тому вирішила повернутися додому за теплим светром

(із журн.)

;

Замерзаючи, умирати від холоду

Боюся, щоб знов така негода в дорозі не захопила, як торік, коли хтось ледве не застиг від студені у вагоні і приїхав до Сан-Ремо застуджений

(Леся Українка)

;

Клякнути, дубіти

Подужавши неміч, мати кинулась враз до маленької

[Оленки], –

та вже почала застигати

(В. Барка)

;

Руки її повисли вздовж стрункого, як у хлопчика, тіла, і ноги застигли навіки

(О. Довженко)

перен.

Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін

Вальс раптом обривається. Всі спиняються і застигають в здивованих позах

(І. Кочерга)

;

У мовчазному змаганні з бурею застигли млини

(І. Кириленко)

;

Леся сама; замислена, стоїть, застигнувши, заломивши руки

(Л. Смілянський)

;

На безвітрі застигли дерева, не ворушиться жодна гілочка, жоден листочок

(А. Хижняк)

;

Залишатися якийсь час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.)

Лиця повертаються до авто, наставляючи в одну точку біноклі .. І коли червона голова перед ними схиляється до руки й застигає в поцілунку, очі юрби застигають так само

(В. Винниченко)

;

Огей на мить розтуляє очі, усміхається, і ця спокійна усмішка застигає йому на вустах

(Олесь Досвітній)

;

На білому, як папір, обличчі застигли гнів та невимовний біль

(М. Коцюбинський)

;

Петрик мовчав, тільки в очах його застиг жах і мовчазний докір

(З. Тулуб)

;

Зупинятися, затримуватися на якийсь час на кому-, чому-небудь (про очі)

Очі Віри Павлівни застигли на другому поверсі дерев'яного будиночка, де два робітники з тріском і гуркотом довершували ламання зовнішньої стіни

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Батькові очі на мить застигли на худенькому тілі хлопця

(І. Цюпа)

перен.

Зупинятися в своєму розвиткові

Таланти Корнія Івановича не розвинулись; так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком

(І. Волошин)

;

Схід начебто застиг у своєму розвитку, а Захід встиг далеко піти вперед в економічному, науково-технічному аспекті

(з наук. літ.)