ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до засві́дчити.
Відомо, що козацький архітектор особа історично реальна, літописно засвідчена, – козацькому підліткові в плавнях під час сну з'явився образ цього собору!
(О. Гончар)
;Контракти були підписані й засвідчені нотарем
(І. Франко)
;Є люди, котрі мають “золоту тінь” .. Тому що самі вони випромінюють світло, і навіть не варто шукати їх у натовпі – їхня присутність завжди засвідчена цим теплом і мерехтливим сяйвом
(І. Роздобудько)
;//
засві́дчено, безос. пред.
Легендою засвідчено, що в VI столітті аварський хан Байкан через своїх послів вимагав пiддaнствa від черкесів
(Є. Гуцало)
;– Ваші вірші не сприймає народ і не сприймає навіть значно молодше покоління, що було сьогодні яскраво засвідчено!
(С. Процюк)
.