СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАПЕКТИ́
ЗАПІКА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЕКТИ́, печу́, пече́ш, док.
1
.
що.
Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви
.
Спокусливо тягло запахом страв, що їх вміла варити, пряжити, запікати попадя
(І. Чендей)
;
– Аж слина покотилася, як побачив, що так по-мистецьки качку запекла
(Панас Мирний)
;
// 
перен.
Сильно гріючи, обпалювати (звичайно про сонце)
.
Сонце виснажувало землю, запікало на черепок
(К. Гордієнко)
.
2
.
тільки док.
Почати пекти (про дію вогню, жару і т. ін.)
.
Він простяг руки, а іскряна птиця знов пурхнула вгору на самий вершечок, тільки іскри посипались на траву, на його руки, на щоки і запекли
(І. Нечуй-Левицький)
;
Коло 12-ої туман зник і запекло сонце
(М. Коцюбинський)
.
3
.
тільки док., що і без прям. дод.
Ви́кликати відчуття болю, схоже на те, що виникає від дії вогню, жару
.
Міцна горілка запекла в роті, як огонь
(І. Нечуй-Левицький)
;
І ваших сил у битві вже не стане, І запечуть глибокі смертні рани
(П. Воронько)
;
Різкий біль пройняв усе тіло і вогнем запік у коліні
(К. Гриб)
;
* Образно.
Запекли ті гроші прокляті, наче жару в кишеню хто насипав
(І. Муратов)
;
// 
безос.
Запекло йому в тім'я, і почув він печію в роті
(Валерій Шевчук)
;
Він відчув не біль, а ніби страх перед болем, а ліву ногу десь у литці запекло
(І. Білик)
;
// 
у сполуч. зі сл.
жаль
,
образа
і т. ін.,
кого і без прям. дод., перен.
Почати викликати тяжкі болісні переживання
.
В Дутчихи знов заболіло серце за сина, сама думка, що можуть її сина не прийняти до бурси, запекла її, і вона гірко виплакала
(О. Маковей)
;
Як на неминучу смерть, виряджались селяни до волості .. А діти! Як жаром сипне в грудях – запече жаль
(А. Головко)
;
На Джека образа запекла: сидить, мабуть, зараз у чистій квартирі, а ти міси тут болото
(А. Дімаров)
;
// 
безос., у сполуч. зі сл.
у грудях
,
коло серця
і т. ін.
Стало комусь дуже важко, болісно
.
О-о-о-о! як же запекло коло серця!
(Ганна Барвінок)
;
Дівчинка ковтала скоринку з слізьми, мов запивала її солодкою водою. Вона була така щаслива в цю мить, .. що Марчевському враз запекло в грудях, у горлі, затуманився зір
(Ю. Бедзик)
.
4
.
тільки док., кого, перен., розм.
Вирядити, запровадити кого-небудь кудись (звичайно проти волі)
.
Не зазнали її діти ані радощів, ані розкошів тих. Де там: хліб змалечку недоїдати навчилися, а не встигло на ноги сп'ястися – запечи його в найми!..
(Г. Косинка)
;
// 
Засадити до в'язниці
.
– А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! .. Та замість вигнати по-хорошому – грудкою?! В острозі сидітимеш! Я тебе запечу!
(Остап Вишня)
;
Третього разу те ж саме повторилося, і суддя мене запік до криміналу
(В. Кучер)
.
5
.
що, діал.
Розпалювати (люльку)
.
– Тото у мене господар, діда ввечір
[увечері]
роззуває, люльку дідові запікає
(Марко Черемшина)
.