ЗА́НОВО
, присл.
1
. Знову, ще раз
. Уся компанія вернулася ще до млина і заново сіла за столи
(І. Нечуй-Левицький)
;Руки в нього тремтіли, ніяк не міг зав'язати галстук, то з серцем чортихнувся, рвонув його і почав зав'язувати заново
(А. Головко)
;Здавалось, Липтак заново народився у цьому селі: воно стало йому ріднішим, ніж було колись
(М. Томчаній)
;Зараз я ніби переглядаю все заново, все наше спільне життя, і не бачу в ньому жодного ґанджу, жодного фальшу
(І. Жиленко)
.2
. По-новому; не так, як раніше
. – Що було, те за водою спливло. Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново
(Ю. Збанацький)
;– Якщо стіну викладено навперекіс, краще розкидати її й викласти заново, бо рано чи пізно сама впаде
(І. Білик)
.3
. рідко.
Нещодавно, щойно
. З понівеченим здоров'ям вернувся він
[Тарас Шевченко]
до Петербурга в 1858 році, де йому були такі раді і його давні товариші і заново набуті знайомі(Панас Мирний)
.