СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗА́КИД
, у, ч.
Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд
.
Очей він не зводив з доповідачки, яка вільно й захопливо відповідала вже на дошкульний закид опонента
(Іван Ле)
;
Я з власної ініціативи завжди привозив низку цікавої інформації на першу сторінку. Та якби сталося так, що не привіз, .. мабуть, ніхто б не посмів зробити мені жодного прикрого закиду
(О. Шугай)
;
Закиди деяких критиків, ніби у Довженка слабка сюжетна побудова, ідуть від небажання розібратися по суті
(з наук. літ.)
;
// 
Докір
.
– Ей, Геню, Геню, що се ти говориш? – сказала з закидом Таня
(І. Франко)
.