СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАГРО́ЖУВАТИ
, ую, уєш, недок., рідко ЗАГРОЗИ́ТИ, грожу́, грози́ш, док.
1
.
З погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; грозити (у 1 знач.), погрожувати
.
Суперечка оберталася сваркою. Вони вже не розмовляли. Вони загрожували один одному
(В. Домонтович)
;
Спробував він збільшувати ці толоки, та нічого не вийшло. Підсусідки загрозили пустити його хутір димом
(З. Тулуб)
;
// 
Робити загрозливий жест
.
Той хрипить, заціпивши зуби, вартовий виходить знов за двері, кілька раз оглянувшись і загрозивши на ході тройчаткою
(Леся Українка)
.
2
.
тільки недок.
Містити, таїти в собі яку-небудь загрозу, небезпеку
.
Чорна штукатурка черевато поодвисала і місцями загрожувала щохвилинною катастрофою
(Г. Епік)
;
Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада!
(Л. Костенко)
;
// 
Являти собою якусь загрозу, небезпеку для кого-, чого-небудь
.
Противник одбивається що має сили. Там, либонь, знають, що їм загрожує оточення
(Є. Доломан)
;
Шлях мореплавців у океані перегородили крижані затори, що загрожували розламати судна
(з навч. літ.)
;
// 
Бути неминучим для кого-небудь, насуватися на когось (про щось страшне, неприємне)
.
Близько 300 років тому в Балтії стояла велика посуха. Горіли хліба. Людям загрожував голод
(з наук. літ.)
.