СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЕЛЕКТРО́НІКА
, и, ж.
1
.
Наука про електронні та іонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах
.
Успіхи в розвитку електроніки привели до зниження питомої вартості машинних операцій, але зросли витрати на розроблення і супровід програм
(з наук. літ.)
.
2
.
Галузь техніки, що охоплює розроблення, виробництво і застосування електронних та іонних приладів
.
Не менш пристрасно захоплювався
[студент]
іншою галуззю новітньої техніки – електронікою і автоматикою
(В. Владко)
;
Справді конкурентоспроможні галузі японської промисловості – виробництво побутової електроніки, ксерокопіювальних апаратів, офісного обладнання, автомобілів – були поза межами втручання уряду
(з наук.-попул. літ.)
.
3
.
збірн.
Сукупність електронних приладів
.
– Чи не зайцями бажаєте полетіти в космос? Тоді не вийде, – засміявся він. – Тепер електроніка, контроль. Не заховаєш зайвого сувеніра, не те що людини
(О. Бердник)
;
– У мене тих пищалок до біса, – кинула вона тінь на японську електроніку
(А. Крижанівський)
.
(1)
 
Я́дерна електро́ніка
сукупність методів ядерної фізики, у яких використовуються електронні пристрої, признач. для одержання, перетворення та оброблення інформації
.
Технічна електроніка має чотири головні напрямки: радіоелектроніка, промислова електроніка, ядерна та біологічна електроніка
(з навч. літ.)
;
Ядерна електроніка пов'язана із процесами одержання, вивчення і використання елементарних частинок
(з наук.-попул. літ.)
.