СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДИМА́Р
, я́, ч.
1
.
Труба для відведення диму з печі, топки
.
Зверху на покрівлях не видко
[видно]
ні одного вивода чи димаря
(І. Нечуй-Левицький)
;
На станції бігав чогось паровоз, гордо задравши димаря догори
(В. Винниченко)
;
Показався димар цукрового заводу
(А. Шиян)
;
* У порівн.
За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі
(С. Чорнобривець)
.
2
.
Прилад для обкурювання бджіл
.
Димар використовується в бджільництві для заспокоювання бджіл під час огляду бджолиних сімей
(з наук.-попул. літ.)
;
Основу димаря становить металевий корпус циліндричної форми з конусоподібною кришкою, до якого прикріплені міхи
(із журн.)
.