СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДЕФЕ́КТ
, у, ч.
Вада, недолік
.
Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. Я смакую її хиби, дефекти тіла, маленьку душу, безсилий розум
(М. Коцюбинський)
;
Лінощі – це просто хороба, чисто фізична хороба старого світу, це – дефект організму, брак сили, бажання організму економити сили
(В. Винниченко)
;
Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти
(Ю. Яновський)
;
Розвиток відновних операцій пов'язаний насамперед з усуненням різних дефектів на обличчі людини, що спотворюють його
(з наук.-попул. літ.)
.
(1)
 
Дефе́кт мета́лу
порушення регулярної кристалічної структури металів
.
Дефекти металів погіршують їх фізико-механічні властивості, зокрема, електропровідність, магнітну проникність, міцність, щільність, пластичність
(з наук.-попул. літ.)
;
За розмірами дефекти металів класифікують на субмікродефекти, мікродефекти і макродефекти
(з навч. літ.)
.