СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДВІЙНЯ́ТА
, я́т, мн.
1
.
Двоє дітей, народжених жінкою в результаті запліднення різних яйцеклітин
.
– Як?! – здивувалася не стільки Катя, як тьотя Настя .. – Двійнята. Близнюки ж у Ольги
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Боже! Як вона любить їх, кровиночок своїх! Пригадала раптом, як уперше дізналася, що двійнята будуть
(Микита Чернявський)
;
// 
Двоє дитинчат, народжених твариною одне за одним з невеликим проміжком часу
.
Тільність у корови продовжується близько дев'яти місяців і завершується народженням зазвичай одного теляти, рідше – двійнят
(з навч. літ.)
.
2
.
Спарені предмети; двійники (у 3 знач.)
.
На возі .. запишались горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям
(М. Стельмах)
;
Збереглася й така назва, як двійнята – два невеликі глиняні горщики, з'єднані кільцеподібною ручкою на боках. У них носили страву на поле
(з наук. літ.)
.