СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДБАЙЛИ́ВО
.
Присл. до дбайли́вий.
То здається, що вона всміхається і дбайливо поспішається та клопочеться, то знов здається, що душить її якась туга
(Марко Вовчок)
;
Обходив стіжки сіна, парники, яблуневий садок. Дбайливо стеріг новий служака
(Ю. Хорунжий)
;
* Образно.
Азіатська ніч дбайливо присипляла падь між горбами надбайкальського узгір'я
(М. Трублаїні)
.