ГІПОКСІ́Я

, ї, ж., вет., мед.

Знижений вміст кисню в організмі загалом або в окремих його органах і тканинах; кисневе голодування

Вуглеводне голодування і гіпоксія інсулінозалежних тканин виникають при деяких формах цукрового діабету й інших розладах вуглеводного обміну

(з наук. літ.)

;

Гіпоксія плода – не самостійне захворювання, а наслідок різних патологічних процесів у організмі матері, плода чи в плаценті

(з навч. літ.)

;

Киснева терапія – досить дієвий засіб боротьби з гіпоксією

(із журн.)