ГУ́МКА
, и, ж.
1
. Шматочок гуми, признач. для стирання написаного, накресленого тощо
. Вони розсiлись на незручних низеньких шкiльних партах, що їх привезли сюди з якоїсь школи, i почали стругати олiвцi, витягати гумки
(Б. Антоненко-Давидович)
;Перед ним лежали олівці й гумка, іноді він щось виправляв на рисунку
(М. Трублаїні)
;На ватмані гумкою можеш зітерти, а тут не зітреш
(О. Гончар)
.2
. Присмачений чим-небудь шматочок гуми, що використовується для жування; жуйка
. Мазнув
[солдат]
Анрі-Жака документом по обличчю й з новим завзяттям став жувати свою гумку(Ю. Яновський)
;Жуючи гумку, вони сіли неподалік від Гельда на дерев'яному ящику і повели між собою притишену розмову
(О. Бердник)
;За шинквасом, спершись на лікті, стояв бармен, спроквола жуючи гумку
(І. Білик)
.3
. Те саме, що рези́нка 1
. Особливо незадоволеними й лютими були суб'єкти в цивільному, одягнені в решетилівські вишивані сорочки з “Кустпрому”, з розхристаними ковнірами й рукавами, схопленими гумками
(І. Багряний)
;Він виймає з кишені листи, цілий пакунок листів, перетягнений гумкою
(Ю. Винничук)
;Рибалка витягнув з внутрішньої кишені скручені у тугенький качанчик та перетягнуті гумкою долари, простягнув Гуліверові
(А. Кокотюха)
.(1)
Жува́льна гу́мка
– гумка, признач. для жування
.Дракопулос сунув моєму тестю в руки ще якісь шкарпетки і коробку жувальних гумок
(Ю. Мокрієв)
.