ГОЛУБЕ́ЦЬ
, бця́, ч.
1
. Зменш.-пестл. до го́луб 1, 3
. Голубець гукає, як пари шукає
(Номис)
;Де не взявся сизокрилий голубець
(Л. Глібов)
;Під образами паперові голубці, квітки
(Леся Українка)
; * У порівн.
А Петрик такий біленький, такий вичесаний, гей голубець
(Марко Черемшина)
.2
. Фігура в танцях
. Як скочу голубця, ще й принаджу молодця
(з народної пісні)
;//
Народний танець, у якому виконуються такі фігури
.Раптом лунає голос аранжера
[розпорядника]:
“Голубець!” і пари з'єднуються й пускаються у вировий танець(І. Франко)
;//
Музика до цього танцю
.На селі, по той бік ставу, грали музики то голубця, то горлицю, а то метелицю
(Василь Шевчук)
.3
. Див. голубці́.