ГЛА́ДИТИ
, джу, диш, недок., кого, що.
1
. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь
. Встає
[Дрансес],
ус гладить .. Дає одвіт царю(І. Котляревський)
;Мар'ян гладив круглу закучерявлену бороду й задоволено усміхався
(С. Чорнобривець)
;//
Пестити, легко проводячи долонею
.Раптом згадав
[Доря]
свої іменини і легку руку, що так ніжно гладила його по голівці, – і знову тихо заплакав(М. Коцюбинський)
;Мить гладить
[Юлдаш]
оксамитну шию коня, а він тикається м'якими губами хлопцеві в руку й тихенько ірже(О. Донченко)
; * Образно.
Ранковий промінь гладить скроні, тремтить на віях, на щоці...
(В. Сосюра)
.2
. розм.
Те саме, що прасува́ти
1
.Сама Леміщиха, люблячи без міри і без тями свою невісточку, часом служила їй, як наймичка: гладила сукні, спідниці
(І. Нечуй-Левицький)
.◇
(1)
Гла́дити доро́гу
кому
– пити алкогольні напої за чий-небудь успіх перед його від'їздом, розлукою і т. ін.
– Уже коли ти й сам гладиш мені дорогу, то будь певен, що я свою кралю перевезу гарненько в Чорну Гору
(П. Куліш)
;(2)
Гла́дити / погла́дити за ше́рстю
кого і без дод.
– не суперечити, догоджати кому-небудь, поблажливо ставитися до когось
.– Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а тепер поки що треба гладити за шерстю
(П. Куліш)
;– Ваша рука, ваш розум, ваша смілива вдача потрібні нам тепер, як манна небесна була потрібна ізраїльтянам в пустині, – розпочав розмову Тишкевнч. Князь Єремія трохи подобрішав. Тишкевич неначе погладив його за шерстю
(І. Нечуй-Левицький)
;(3)
Гла́дити / погла́дити по голі́вці (по голові́)
кого і без дод.
:а)
хвалити кого-небудь за щось, заохочувати до чогось
.Я помітила, що ти .. почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити
(Леся Українка)
;б)
потурати кому-небудь, залишати когось без покарання
.Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нефті
[нафті],
в казанах(І. Котляревський)
;(4)
Гла́дити / погла́дити по спи́ні
кого і без дод., ірон.
– бити, карати кого-небудь
.– От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині
(М. Коцюбинський)
;– Скарати його
[Гурка]!
Скарати! – Він спалив би усю Січ! – За таке треба гарненько погладити по спині!(В. Малик)
;(5)
Гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті
кого і без дод.
– не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь або не схвалювати щось
.Це все він стриже проти шерсті
(прислів'я)
;[
Бенволіо
:]
Ну, годі! [
Меркуціо
:]
Ти зупиняєш мене; своїм “годі” гладиш моє красномовство проти шерсті(І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)
;(6)
Не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́)
кого
– не потурати кого-небудь, карати або притягати до відповідальності когось
.[
Косяк
:]
Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім'ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять(М. Зарудний)
;За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти
(А. Хижняк)
;(7)
Хоч про́ти ше́рсті гладь [, не вку́сить]
– дуже лагідний, піддатливий, спокійний
.[
Микита
:]
Розумний парубок [Семен]!
.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе [не вкусить]!
(М. Кропивницький)
.