СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГЕНЕРА́Л
, а, ч.
1
.
Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням
.
У колясці генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал
(М. Рильський)
;
* У порівн.
При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядає сторонку свою
(М. Рудь)
.
2
.
Вища посадова особа деяких чернечих орденів
.
Наступного року Ігнаціо Лойола став першим генералом ордену єзуїтів
(з наук.-попул. літ.)
.
(1)
 
Генера́л а́рмії
генеральське звання в арміях багатьох країн, а також особа, яка має це звання
.
Командувач Центрального фронту генерал армії Костянтин Рокосовський власноруч напише в нагородному листі на Черняхівського: “Особисто сміливий генерал, із великою ініціативою”
(з наук.-попул. літ.)
;
(2)
 
Генера́л а́рмії Украї́ни
найвище військове звання в Збройних силах України
.
Званню генерала армії України відповідають спеціальні звання: генерал внутрішньої служби України та генерал служби цивільного захисту України
(з наук.-попул. літ.)
.