СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГАМУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
1
.
Не давати виявлятися; стримувати
.
Гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Мася чуть тільки гамує сміх, а ляхи – щоб котрий вусом моргнув, то ніт
[ні]
(А. Свидницький)
;
Деякий творчий досвід і моя громіздка виробнича біографія дають мені можливість поєднувати хвилювання з дедалі більшою кількістю думок, які гамують хвилювання там, де воно не потрібне
(О. Довженко)
.
2
.
Те саме, що заспоко́ювати 1
.
Порицька і червоніла, і втішно всміхалась, гамуючи сестру
(Леся Українка)
;
– То ти легковажиш мої слова, сину? – спитала і глянула на мене з жалісливим докором, яким гамувала мене не раз, коли був я малим хлопцем
(О. Кобилянська)
;
// 
Втихомирювати, приборкувати.
Усі
[козаки]
пішли ще повесні на поклик Петра Сагайдачного гамувати на Чорнім шляху кримчаків та турків
(Іван Ле)
.