ВІТА́ННЯЧКО

, а, с., розм.

Пестл. до віта́ння.

– А-а, пан запорожець! Сердечне вітаннячко! – вигукнув радісно Спихальський. – Живий? – Живий, як бачите

(В. Малик)

;

В кімнату ступив Максим Парпура. Він потис руку господарю, учителю. – Вітаннячко всій добрій сім'ї!

(І. Пільгук)

;

[

Хрипун

Дозволите прибути з вітаннячком?

(О. Корнійчук)

;

– Моє вітаннячко! Як ваше здоров'ячко?

(із журн.)