СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДЬМА́К
, а́, ч.
За народним повір'ям – чоловік, який знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклун
.
[
2-а дівчина
:]
Він відьмак, з чортами знається
(М. Старицький)
;
Швидко знову знялося величезне полум'я, і в його відсвітах усі троє видались за давніх-давніх ворожбарів ночі чи відьмаків, що точать ножі на нічні походи
(М. Івченко)
;
Були й такі, що запевняли, ніби Артем – відьмак і то здавна вже в нього, тільки не примічали якось перше
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Мали більш-менш усталене поняття про “чорного ворона” як про атрибут всіх “охранок” і їхніх тюрем.., що майже став міфічною істотою, нарівні з відьмаками й драконами
(І. Багряний)
;
* У порівн.
– Ви увесь в сажі, як відьмак з димаря!
(О. Гончар)
.