ВІДВО́ЗИТИ

, о́жу, о́зиш, недок., ВІДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. відві́з, везла́, ло́; мн. відвезли́; док., кого, що.

Везучи, доставляти куди-небудь

Христя глянула на його – се ж мар'янівський Кирило. Се ж той, що вперше одвозив її у місто

(Панас Мирний)

;

Він відвозив у місто вироби гуцулів і повертався з різним крамом

(Н. Рибак)

;

Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли

(Т. Шевченко)

;

Просять машиною відвезти їх на станцію

(Іван Ле)