ВПИ́СУВАТИСЯ
(УПИ́СУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПИСА́ТИСЯ (УПИСА́ТИСЯ), впишу́ся, впи́шешся, док.
1
. розм.
Вступати, записуватися до певної організації, товариства і т. ін
. Обізвався
[Потурайчин]
силуваним басом: “А жіноцтво нехай уписується [до читальні]!”
(Л. Мартович)
;На товариство всі пристали дуже радо. Відразу вписалося до нього 507 членів
(О. Маковей)
.2
. перен.
Своїм виглядом, формою і т. ін. відповідати чому-небудь; не порушувати гармонії з чимсь
. У бiлiй полотнянiй сорочцi i в таких же штанях, босий, вiн напрочуд природно вписувався у краєвид iз старою липою, .. з побiленими хрестиками й копичками сiна помiж ними
(Р. Федорів)
;– Телещогли стійко вписалися у пейзаж села, – відзначив я
(А. Крижанівський)
.3
. тільки недок.
Пас. до впи́сувати.
Найменша зміна – до останнього поросятка, яке вродилося, до кілограма, який щез із комори, вписувалася у блокнот
(Б. Харчук)
;Проекції сфери у вигляді еліпсів уписуються в грані куба
(з навч. літ.)
.◇
(1)
Впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами)
– увічнюватися за що-небудь видатне, визначне або знаменне
.Найбільші заслуги перед нацією мають люди, які всіляко сприяють її єдності. Імена таких людей вписуються золотими літерами в історію
(з наук.-попул. літ.)
;Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім – через художню літературу і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію
(з газ.)
.