СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВИ́СУНУТИ
ВИСУВА́ТИ
, а́ю, а́єш, ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док.
1
.
що.
Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце
.
Панас Голуб висував на середину хати стола
(В. Кучер)
;
// 
Витягати, виставляти що-небудь назовні
.
Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував шухляди
(Ю. Смолич)
;
Мати висунула з печі макітру вареників
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
Робити рух уперед якою-небудь частиною тіла, виставляти її звідкись або з-за чогось
.
Під шкурами на помості ще щось заворушилось, і звідти висунула спочатку голову, а потім вилізла дівчина
(С. Скляренко)
;
Висунувши малинового язика, він
[собака]
часто дихав
(А. Шиян)
;
// 
кого, що.
Розміщати попереду кого-, чого-небудь або в певному місці (про військо, полк, загін і т. ін.)
.
Ігоревий полк висунув свої запасні частини на лівий бік
(Б. Лепкий)
.
2
.
кого, перен.
Пропонувати чию-небудь кандидатуру для виконання якогось завдання, на вищу посаду, важливішу роботу
.
Почали висувати кандидатів у президію
(А. Іщук)
;
– Пропоную: на голову сільради висунути Матвія
(І. Микитенко)
;
Ляпшея висунули на посаду помічника завідуючого шахтою
(О. Гуреїв)
.
3
.
що, перен.
Ставити на передній план
.
Боротьба йде уперта, завзята, кожен день висуває якісь нові чинники на історичну арену
(М. Коцюбинський)
;
Формування терміносистем висуває перед лінгвістами різні проблеми
(з наук. літ.)
;
// 
Пропонувати що-небудь, подавати якусь думку
.
Міркування мої були досить конкретні. Я висував той варіант, доводячи нераціональність і дорожнечу цього
(Іван Ле)
;
Найодчайдушніший проект висував наймовчазніший з них – пілот
(І. Багряний)
.
(1)
 
Висува́ти / ви́сунути вимо́гу
ставити перед ким-, чим-небудь певні вимоги
.
Якщо раніше вимагали від артиста урочистих жестів та інтонацій, то життя висуває нові вимоги артистичності
(І. Пільгук)
;
Кожна епоха висувала свої закони, свої вимоги й до людей, і до міст
(І. Білик)
;
У своїх працях М. Левицький висунув вимогу дотримання фонетичної милозвучності української мови, яка досягалася чергуваннями
(з наук. літ.)
;
(2)
 
Висува́ти / ви́сунути ло́зунг
виступати з певним закликом
.
Чи варто взагалі висувати лозунги, які неможливо реалізувати?
(з публіц. літ.)
;
І. Ньютон та інші дослідники природи – представники емпіризму – висунули лозунг: “Фізико, бійся метафізики!”
(з наук.-попул. літ.)
.
(3)
 
Ви́сунути ши́ю з ярма́
чийого
звільнитися з-під залежності від кого-небудь, з якоїсь неволі
.
Коли Остап .. здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували
[співчували]
йому, але далі спочуття
[співчуття]
діло не йшло
(М. Коцюбинський)
;
Ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са