ВИ́РОДИТИСЯ
див.
виро́джуватися
.ВИРО́ДЖУВАТИСЯ
, ується, недок., ВИ́РОДИТИСЯ, иться, док.
1
. Знижувати свою життєвість (плодючість, здатність пристосовуватися до зовнішніх умов і т. ін.) у кожному наступному поколінні організмів, що призводить до вимирання
. Картопля, як відомо, швидко вироджується
(з наук.-попул. літ.)
;Головне – зберегти насінні властивості сорту і не дати йому виродитись
(з наук. літ.)
.2
. перен.
Утрачати найкращі риси, здатність до подальшого розвитку; занепадати
. Вона в розпачі бачила, що кохання не кінчається, а вироджується
(В. Підмогильний)
;– Працювати треба завжди і скрізь, – не погоджувався Василь. – Без праці людина деградує, вона вироджується
(П. Загребельний)
;Тяжко мені і соромно, що виродивсь мій рід. Нема в мене гордої вдачі Тараса Бульби
(О. Довженко)
;//
у кого – що.
Перетворюватися у кого-небудь гіршого, у щось гірше
.Гуцульська музика вироджується в кіч
(Ю. Андрухович)
;Ми вели б неустанну боротьбу між собою, котра остаточно мусила виродитися у ненависть
(О. Кобилянська)
.