СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВИ́РАЗИТИСЯ
ВИРАЖА́ТИСЯ
, а́ється, недок., ВИ́РАЗИТИСЯ, иться, док.
1
.
Виявлятися через певні ознаки, дії і т. ін
.
Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах!
(І. Франко)
;
У всіх діях М. Гулака виражалася незвичайна скромність і розсудливість, властиві його характеру
(з наук.-попул. літ.)
;
В оповіданні “Контрасти” В. Винниченко начебто тільки фіксує свої спостереження (його позиція виражається хіба що в деяких репліках молодого скульптора Івана)
(з навч. літ.)
;
Вони не знали, у чому конкретно все те
[сподівання]
виразиться
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Передаватися, висловлюватися
.
Він бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись .. ідеї у вузькодумних сучасників
(Леся Українка)
.
2
.
тільки недок.
Пас. до виража́ти.
Найчастіше підмет виражається іменником або займенником у називному відмінку
(з навч. літ.)
.