СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВИ́ПРАВДАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до ви́правдати.
А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Жінка в паранджі .. виявилася дружиною Преображенського, виправданого судом
(Іван Ле)
;
// 
у знач. ім. ви́правданий,
ного,
ч.; ви́правдана,
ної,
ж.
Той (та), кого визнано невинним
.
Якщо вирок складений мовою, якої не знає засуджений чи виправданий, йому має бути вручений письмовий переклад вироку його рідною мовою або мовою, якою він володіє
(із журн.)
;
// 
ви́правдано, безос. пред.
За матеріалами офіційної статистики, у 2005 р. судами України виправдано 578 осіб, або 0,3 відсотка від засуджених за вироками, що набрали чинності
(із журн.)
;
У 2008 році в Україні було порушено 3 тисячі кримінальних справ, 602 особи засуджено, 13 – виправдано
(із журн.)
.
2
.
Який має під собою підстави; умотивований, доцільний
.
Якщо у словах хлоп'ят є хоч частка правди, то хвилювання й турботи будуть цілком виправдані
(В. Собко)
;
Тавтологічні сполучення виправдані тільки тоді, коли вони увиразнюють художній текст, посилюють його емоційність
(з наук.-попул. літ.)
.