СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БУНТІВНИ́К
, а́, ч.
Те саме, що бунта́р.
– Запріть браму! Всім по двадцять п'ять
[гарячих],
а сьому старому бунтівникові кілько влізе
(І. Франко)
;
Ігуменя виголошувала прокляття на голови бунтівників, що палять і громлять маєтки та хутори
(А. Шиян)
;
1904 року перебуваючи на військовій службі, Данило Михайлович Щербанівський відмовився стріляти по “бунтівниках” і дивом уник трибуналу
(з газ.)
.