БУНТ
1
, у, ч.
Стихійне повстання, заколот
. Мезептій їх тіснить.., На чинш нікого не пускає, Готові зараз бунт піднять
(І. Котляревський)
;Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили...
(Панас Мирний)
;Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт...
(М. Грушевський)
;Так сказав Теодор: це радість бунту проти логіки
(М. Хвильовий)
;– Були, значить, ці полтавські бунти... Чого вони були, то вже кожний знає...
(В. Винниченко)
; * Образно.
Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда
(А. Шиян)
.(1)
Холе́рні бунти́,
іст.
– заворушення в Росії на початку XIX ст. у зв'язку з епідемією холери
.Приводом до холерних бунтів стали заходи царського уряду для боротьби з холерою (карантин, збройні кордони, заборони пересування тощо)
(з наук. літ.)
;(2)
Чумни́й бунт,
іст.
– повстання в Москві у вересні 1771 р., причиною якого було тяжке становище міського населення, що погіршилось у період епідемії чуми
.