БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ
, а, е.
1
. Який не має хребта, кістяка
. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами
(з наук. літ.)
;Посібник включає теми лабораторних занять із різних розділів зоології безхребетних тварин
(з навч. літ.)
.2
. перен.
Який має недостатньо твердий характер; нестійкий
. – От вас і називають – безхребетний інтелігент! – Ці слова Вигорського видимо образили. – Безхребетний інтелігент, – пробурчав він... Потім, підвівшись, додав: – Всі ми дрібнобуржуазні, бо мусимо померти. Дайте вічного життя, і ми станемо нові, величні, повноцінні
(В. Підмогильний)
;Права і свободи обговорюють хіба що в новомодних ток-шоу, та й то тільки для того, щоб робити безхребетний висновок: права на стабільне становище у суспільстві нема ні в кого
(з газ.)
.3
. у знач. ім. безхребе́тні,
них,
мн., зоол.Загальна назва нижчих тварин, які не мають кістяка
. Відмерлі залишки рослин служать їжею для багатьох безхребетних
(з наук.-попул. літ.)
;Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних
(з мови документів)
.