БДЖІ́ЛКА

, и, ж.

Зменш.-пестл. до бджола́.

Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграє все живе

(Панас Мирний)

;

Стало зразу чути, як бджілки гули собі в квітках

(В. Винниченко)

;

Продзвеніла ніжно бджілка

(Я. Шпорта)

;

* Образно.

В сивих очах його вже золотилися летючі бджілки

(О. Ільченко)

;

* У порівн.

Приязлива

[Галочка]

до усякого.., а роботяща, як бджілка

(Г. Квітка-Основ'яненко)