БАЙДУ́ЖИЙ

, а, е.

до кого – чого і без дод., рідко на що.

Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення

Владко був маломовний і байдужий

(І. Франко)

;

Ганна Іванівна слухала уважно: вона ніколи не була байдужою до справ чоловіка

(Ю. Шовкопляс)

;

Бродять лісом хлопчаки малі, До дощу травневого байдужі

(М. Руденко)

;

* Образно.

Пишні .. мавзолеї самітно сіріють на полі, між будяками й грузом, важкі, великі, байдужі, як ті святі та хани, що спочивають під ними

(М. Коцюбинський)

;

Який виражає незацікавленість, безсторонність

Він повернувся до нас і обвів усіх байдужим поглядом людини, що дивилась не на близьких людей, а на якісь мертві речі

(Олесь Досвітній)

;

Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний

Він зняв її руки з своїх плечей, байдужий .. до сліз і запізнілого каяття

(А. Шиян)

;

Який не відчуває кохання до кого-небудь

Самійло Вихор зробився якийсь байдужий і навіть холодний до Марії

(В. Кучер)

;

у знач. ім. байду́жий,

жого,

ч.

Нечутлива, нечуйна людина, яку ніщо не цікавить, не хвилює

Скажи мені, фантазіє дивна, .. Як научить байдужих почувати?

(Леся Українка)

кому.

Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь

Як живий стоїть

[батько]

в очах – в далекому дитинстві сиротою підпаском, сиротою ковальчуком – усім чужий, всім байдужий, ніким не пожалуваний

(А. Головко)

;

І цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі

(М. Шпак)

спец.

Який не піддається жодному впливові; індиферентний

Якщо при переміщенні тіла центр ваги лишається на тому самому рівні, то така рівновага називається індиферентною, або байдужою

(з навч. літ.)