АРТИЛЕ́РІЯ
, ї, ж.
1
. збірн.
Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані (гармати, гаубиці, міномети і т. ін.)
. Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія
(Ю. Яновський)
;Танкісти.., стрімко йдучи вперед, залишали .. свіжі сліди своєї роботи: потрощену німецьку артилерію, дотліваючі по кюветах машини
(О. Гончар)
;Зенітна артилерія
;Протитанкова артилерія
.2
. тільки одн.
Рід військ, де основним є таке озброєння
. Нараз артилерії наказано обстріляти австрійську лінію на ближчій дистанції, і колеса двох гармат миготять серед куряви
(Б. Антоненко-Давидович)
.3
. тільки одн.
Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою
. Курс артилерії
.