АЛЕ́Я

, ї, ж.

Дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами

Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні

(Марко Вовчок)

;

Липовою алеєю йде звільна якась темна жіноча постать

(І. Франко)

;

За будинком культури починалися широкі алеї молодого парку

(В. Козаченко)