КРОКІ́С

, ко́су, ч.

Те саме, що нагі́дки́.

Він

[Роман]

приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокосу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками

(І. Нечуй-Левицький)

;

Раптом щось рвонулося в мені – захотілося сісти на одного з них

[коня]

і податися... до Мальви в маленьку затишну хатку, де пахне материнкою та крокосом

(Ю. Мушкетик)