КОРО́НА

, и, ж.

Вінець із коштовними прикрасами, що його носять на голові монархи як символ влади

Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами

(І. Нечуй-Левицький)

;

Цар старий давно помер, Замість нього вже тепер Син його сидів на троні В царськім одязі й короні

(Л. Первомайський)

;

Імператриця дивно схитнула головою, тьмавий блиск од корони вдарив кудись угору

(П. Загребельний)

;

* Образно.

Так! пастух у полі – владар, Трон йому – гора крута, Сонечко над головою – То корона золота

(Леся Українка)

;

Зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін

Слуги повиймали з возів стільці та дзиґлики, оббиті червоним та жовтим сап'яном з видавленими золотими гербами та князівськими коронами Заславського

(І. Нечуй-Левицький)

;

У центрі герба сяяв білизною здиблений одноріг із золотою короною

(Ю. Винничук)

;

Прикраса у вигляді такого вінця

Я .. вбиралася в мамину срiблясту сукню, розплiтала коси й одягала на голову саморобну корону

(І. Роздобудько)

;

чого, перен.

Те, що своїм виглядом нагадує такий вінець

Раптом на тлі синього моря пропливає корона золотого волосся. Морські очі

[жінки]

встромилися в мене, і біле обличчя привітно киває

(М. Коцюбинський)

;

Марійка .. трусонула короною каштанових кіс

(О. Донченко)

;

Редька нарешті помітила білосніжну корону з льодовиків і вершин, що колом обступили це забуте всім світом село

(І. Карпа)

;

у знач. присл. коро́ною.

У вигляді корони

Не так давно ще вона вплітала кісники, .. носила коси двома зв'язаними перевесельцями на потилиці, а цієї весни почала викладати по-дівочому – короною

(О. Гончар)

;

Сивіючі коси її були заплетені короною навколо голови

(О. Бердник)

перен.

Влада монарха

Шотландське лицарство усе перейшло Служити в англійському війську, Пішло боронити мечем і щитом Корону і владу англійську

(Леся Українка)

;

Тішився король із своїх синів, але й журився, бо все думав, котрому із них передасть корону

(В. Королевич)

;

заст.

Держава, уряд, влада (у 2 знач.)

Старий Кодак був колись городом і належав до польської корони

(О. Стороженко)

;

Пан гетьман подався на поклін до графа Заремби, посланця корони польської

(О. Ільченко)

;

Щоб віддячити доблесному піратові за службу на благо корони, вона одарувала того титулом і гербом з трьома ящірками

(С. Андрухович)

Вінець, який тримають над головами молодих під час вінчання

Ритуальні рухи священика, шлюбні корони на головах молодят, во ім'я Отця і Сина

(С. Процюк)

;

Вона чомусь уже стоїть за вікном – Северинина пишна Панна, ніби щойно з-під вінчальної корони

(М. Матіос)

астр.

Світлий ореол навколо Сонця або інших небесних тіл

Корона – це дуже розріджена верхня частина атмосфери Сонця

(з наук.-попул. літ.)

;

Недалеко від місячного серпа загорілася яскрава зоря, запульсувала, огорнулася туманною короною

(О. Бердник)

;

Навколо мiсяця утворилась матова корона, пронизавши небо велетенською сонно-незворушною нiчною веселкою

(Р. Андріяшик)

Те саме, що кро́на

Понесло холодом.., й старі дуби та липи почули його і стрепенули своїми коронами

(І. Франко)

;

Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях

(М. Коцюбинський)

;

Лапате дерево розкинулося широко над головою, заслонивши небо й сонце густою зеленою короною

(І. Багряний)

Прийма́ти / прийня́ти коро́ну (булаву́)

див.

прийма́ти

△

(1)

Со́нячна коро́на,

астр.

–

найвіддаленіші та найрозрідженіші шари атмосфери Сонця, які під час його повних затемнень сприймаються як сяйво, що оточує диск Сонця

Над хромосферою міститься найпротяжніший шар сонячної атмосфери – сонячна корона. Вона має сріблясто-білий колір і простягається на висоту в кілька сонячних радіусів, поступово переходячи в міжпланетний простір

(з навч. літ.)

;

Хоча наш фрегат мав дуже потужні телескопи, користі від них поки було небагато, бо планету від нас затуляла сонячна корона

(О. Авраменко, В. Авраменко)