КОРОЛІ́ВНА
, и, ж.
1
. Дочка короля (у 1 знач.)
. Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах
(Леся Українка)
;Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні: – Доки це я буду приймати твоїх гостей, харчувати й частувати, .. доню моя мила?
(Грицько Григоренко)
;– Чи буде твоя згода на шлюб княжича Ростислава з королівною Анною?
(В. Малик)
;Здивувався Алессандро, почувши, що дружина його – королівна англійська, і серце його сповнилось таємною радістю
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.2
. перен.
Про красиву, привабливу, незвичайну дівчину
. Митя .. спитав: – А ти що, з своїм Опанасом їдеш? От шкода, що я молодший од тебе на сім років, краще б ти за мене вийшла .. Хіба він вартий, цей Опанас, тебе – королівни?
(О. Іваненко)
;– А я й не знав, що в твоєму купе така королівна їде! .. Якби я був парубком, то...
(О. Бердник)
.