КЕРМОВИ́Й
, а́, е́.
1
. Прикм. до кермо́.
У його
[нього]
на грудях витатуіроване [витатуйоване]
кермове колесо з двома прапорами(Остап Вишня)
;Таке дерево гнуте можна на кермове колесо згинати або на луки брати – летітиме стріла як треба
(Ю. Яновський)
;Поміж іншого причандалля на кермовій панельці в нього був іще й компас, тож навіть у випадку негоди напрямок не втратиться
(І. Карпа)
.2
. у знач. ім. кермови́й,
во́го,
ч.Моряк, який править кермом
. Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам
(Д. Ткач)
;Кермовий повів свій човен у відкрите море, щоб допомогти тим, хто ще тримався на хвилях
(із журн.)
.