ЗІРНИ́ЦЯ
1
, і, ж., поет.
1
. Те саме, що зі́рка 1
. Зірниця палахкотить на небі, тремтлива і ясна, мов жарина
(В. Кучер)
;З небес дивилися на нас Зірниці миготливі...
(М. Лукаш і В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса)
; * У порівн.
В Ганьки очі – як зірниці
(С. Воскрекасенко)
;//
Ранкова або вечірня зірка
.[
Циган
:]
Чому не ляжеш, не спочинеш? Зірниця сходить, подивись(Т. Шевченко)
;Небо за лісом поблідло. І ранкова зірниця глянула
(А. Головко)
;Додому поверталися при мерехтливому світлі вечірньої зірниці та круторогого молодика
(М. Сиротюк)
; * У порівн.
Як зірниця з зіроньками увечері зійшла, так молода, убрана до вінця, з подругами вийшла
(І. Нечуй-Левицький)
;Твої очі – мов криниця Чиста на перловім дні, А надія – мов зірниця
(І. Франко)
;Як зірниця, запалаєш крізь моря і океани, Україно, Україно, сторона моя кохана
(Л. Забашта)
;//
мн.
Дрібні світні частинки; іскри
. * Образно.
Аж зірниці засвітили (так стукнувся)!
(Номис)
.2
. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і відразу після заходу сонця; зоря (у 2 знач.)
. Вечірня зірниця погасла, темно-блакитне небо вкрилося блискучими зірками, з-за плавні виринув місяць
(А. Кащенко)
;На світанку рушив Михайло з товаришами. Грала зірниця, як вони охляп на конях вилітали з села...
(І. Микитенко)
;А за вікном вагона вже займалася зірниця
(Л. Дмитерко)
; * Образно.
Буде мир! Єдина правда буде! Зайнялась зірниця світова
(М. Рильський)
.3
. Короткий світловий спалах без грому на обрії вночі або ввечері – відблиск далекої грози; блискавиця (у 2 знач.)
. Десь на обрії, ніби в темному величезному проваллі, зрідка звивались білі сухі зірниці, а грому не чути було ні разу
(О. Гончар)
;Десь за Дніпром спалахували зірниці. Коли доходив до готелю, почали падати перші важкі краплини
(О. Сизоненко)
; * Образно.
Дощ ущух, небо заспокоїлось, обрії моргали зірницями
(У. Самчук)
.