ДУГА́

, и́, ж. (мн. ду́ги, дуг).

Округла крива лінія

Поблискуючи на сонці полірованим металом, диск летів у поле, описуючи в повітрі широку дугу

(В. Собко)

;

Те, що має форму округлої кривої лінії

На широкому лобі лягли тонкі дуги чорних брів

(С. Чорнобривець)

;

Переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу

(О. Довженко)

;

Він піднявся на другий поверх, зайшов до номера і ліг у широке ліжко з трубчастими мідними дугами

(М. Руденко)

;

у знач. присл. дуго́ю і ду́гами.

У вигляді, у формі дуги

Перед ними босий старець .. Латана торбина; Під торбиною дугою Гнеться в діда спина

(П. Куліш)

;

Над очима чорні бровенята дугами послалися

(Панас Мирний)

;

Міст над рікою прогнувся дугою

(П. Дорошко)

;

Територія, місцевість, межі якої мають форму вигнутої лінії

Польсько-український сегмент Карпатської гірської дуги охоплює територію від р. Ольза (м. Цєшин) на заході до р. Сучава на південному сході

(з наук. літ.)

мат.

Частина кривої, розміщена між двома будь-якими її точками

Онтологію предметної галузі візуалізовано у вигляді орієнтованих графів із дугами, вершини яких відповідають термінам предметної галузі, а дуги – відношенням між ними

(з наук. літ.)

;

Автомобіль рухається на повороті дороги, який становить половину дуги кола радіусом 20 м

(з навч. літ.)

;

Якщо її

[шхуну]

захопили вчора надвечір, то за цей час вона одійшла принаймні миль на п'ятдесят від берега в секторі стоградусної дуги

(М. Трублаїні)

Частина кінської упряжі із зігнутого тонкого стовбура дерева, яка служить для прикріплення голобель до хомута

Ви тільки за дугу, а він вже й на возі

(прислів'я)

;

Візок шалено стрибає лісовою дорогою, і дзвоник захлинається під дугою

(О. Донченко)

;

Смикнув

[Матюха]

за віжки – аж вороний храпнув і об дугу головою вдарився

(А. Головко)

;

Філон помітив, що від дуги одв'язався повід, тягнеться в пилюці, намотав на люшню мотузяні .. віжки, побіг, прив'язав повід до стертого залізного кільця на дузі. Вйокнув на кобилу

(Ю. Мушкетик)

;

* У порівн.

[

Жінка Юсуфа

Ой, дід, дідуган, ізогнувся, як дуга, а ми, молоденькі, гуляти раденькі!

(І. Нечуй-Левицький)

розм.

Приймач струму на трамвайних вагонах

Над трамвайними дугами займались і погасали синьо-зелені спалахи

(Л. Дмитерко)

Метну́ти брова́ми (ду́гами брів, брово́ю)

див.

метну́ти

;

(1)

Надбрі́вні ду́ги

–

випуклості у формі дуги у нижній частині лоба над очима

Він .. проникливо зиркнув маленькими очицями з-під крутих надбрівних дуг

(Ю. Збанацький)

;

Чогось я раніш не помічав, що в нього

[капітана]

закороткий, туго обрізаний ніс, не бачив оцих важких, круто навислих надбрівних дуг

(О. Тихий)

△

(2)

Електри́чна (во́льтова) дуга́,

фіз.

–

один із видів електричного розряду між близько розміщеними електродами

У 1882 р. російський інженер М. М. Бенардос винайшов спосіб зварювання металів за допомогою електричної дуги

(з навч. літ.)

;

Електрична дуга виникає між кінцем електродного дроту і деталлю, що зварюється під шаром гранульованого флюсу

(з навч. літ.)

;

Кирпате хлоп'я з палаючим од вічної ніяковості кругленьким обличчям демонструвало товаришам вольтову дугу так сміло й упевнено, наче само її винайшло

(О. Гончар)

;

(3)

Рефлекто́рна дуга́,

мед.

–

шлях, яким іде нервовий імпульс

Будь-яка реакція-відповідь на подразнення нервової системи називається рефлексом і здійснюється певними нейронними шляхами, які становлять рефлекторну дугу

(з наук.-попул. літ.)

◇

В три поги́белі (в три дуги́, в дугу́ і т. ін.),

див.

поги́бель

;

Гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі)

див.

гну́ти

;

Гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі)

див.

гну́тися

;

(4)

Як дуга́ (свиня́чий хвіст),

зі сл.

прямий

рівний

ірон.

–

уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (прямий, рівний)

Прямий як дуга

(Номис)

;

Прямий як свинячий хвіст

(Номис)