СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БА́ТЬКІВЩИНА
1
БАТЬКІВЩИ́НА
і БА́ТЬКІВЩИНА, и, ж.
1
.
Країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; вітчизна
.
Ніхто її
[України]
не рятує... Козачество
[козацтво]
гине; Гине слава, батьківщина
(Т. Шевченко)
;
Усі наші біди від чужості своєму народові, від духовної відірваності від своєї Батьківщини
(з газ.)
;
// 
Місце народження кого-небудь
.
І прийшов Він
[Ісус Христос]
до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Звенигородський повіт – пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Київ не був ні його батьківщиною, ні навіть місцем довгого перебування, але він знав його чудово
(В. Підмогильний)
.
2
.
перен.
Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь
.
Питання про походження сої до цього часу як слід не вивчено, проте більшість авторів вважає батьківщиною її Східну Азію і передусім Китай
(з наук. літ.)
;
Батьківщина ураганів і тайфунів – тропіки
(з навч. літ.)
.