МУЗИ́КА
, и, ч.
Те саме, що музика́нт.
Дівчата й хлопці покинули грища й танки, купчаться всі коло темного дуба. Там сивий музика узявся за віщії струни
(Дніпрова Чайка)
;Час музикам ладнати скрипки на весілля
(М. Рильський)
;Диригент вимахував руками й ходив вихилясом, і всі музики з ним
(І. Багряний)
;Я полегшено зiтхнув, коли в дверях задренькали музики
(Р. Андріяшик)
; * Образно.
О туго радісна й велика, слова стрілчасті в небеса! Це місяць – молодий музика настроює, мов скрипку, сад
(Б.-І. Антонич)
.(1)
Трої́ста музи́ка <Трої́сті музи́ки>
– український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше зі скрипки, бубна та цимбалів
.Троїста музика гра, що є духу
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;По обіді на вулиці вдарили троїсті музики
(І. Нечуй-Левицький)
;Музики сиділи на дубовій лаві на покуті, під образами. Музика троїста: широкі, схожі на цитру, гуцульські цимбали, скрипка, великий бубон, по-тутешньому – бас
(Т. Масенко)
;От колись були весілля, з троїстими музиками, з народними звичаями. Гарно!
(Г. Пагутяк)
.