КРИ́ЦЯ

, і, ж.

Те саме, що сталь

Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться?

(Леся Українка)

;

Молотом щосили

б'є [коваль];

Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю

(М. Зеров)

;

В тому вітанні голос .. сталевара, Що крицю найкращу варить, аж іскор встають стожари

(Я. Шпорта)

;

Дзвенять дзвони, дзвенить серце, дзвенить криця під молотом коваля

(Г. Колісник)

;

Дядько, кивнувши на згоду, передав ручки щипців малому і заходився обіруч гатити по криці

(Ю. Логвин)

;

* Образно.

Я довго Фінського заливу Рухливу крицю споглядав

(М. Рильський)

;

* У порівн.

І мова, що в катів під вершлягом була, Міцною зробиться, як криця

(В. Самійленко)

;

Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

(О. Теліга)

;

Виріб із сталі

Блищали міді там і криці, Всі убрані були світлиці

(І. Котляревський)

;

Козаки налетіли на драгунську хоругву, і заблискотіла криця!

(В. Чемерис)

мет.

Залізо з домішками і шлаковими включеннями, яке здавна одержували в горнах або безпосередньо з руди, не вдаючись до доменного процесу

Залежно від розмірів горна, криця могла мати вагу до 150 кг

(з наук.-попул. літ.)

;

Чавун порівняно з крицею має високий вміст вуглецю й характеризується крихкістю

(з навч. літ.)

;

Криця холола в горні, темнішала, приймала тони бакану і кіноварі

(З. Тулуб)

;

Після довгих годин гасили вогонь, розбивали домниці, де вже була не руда, а криця

(С. Скляренко)

;

– Я з батьком та братами копав болотну руду і витоплював з неї крицю, сиріч залізо, і возив до Києва на продаж...

(В. Малик)

заст.

Те саме, що креса́ло.

Чумак .. набив люльку.., взяв губку та крицю, креснув – і викресав

[вогонь]

(з легенди)

;

Витяг

[Чіпка]

гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь

(Панас Мирний)

;

Врешті черкнулась криця о кремінь... спалахнула на мент іскра, і стіни урвища немов двигнулись

(М. Коцюбинський)

;

Дивним видався доказ Коциби про перевагу криці і кременя над сірником для дідів і тих, що їх тепер обступили

(І. Чендей)