СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРО́ДНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до народу
.
Народна правда завжди мусить перемогти всяке зло й неправду
(з легенди)
;
– Що ви, панове, – щиро здивувався Фабіян, – за щастя народне, за свободу, рівність і братерство я життя не пошкодую
(В. Кожелянко)
;
// 
Який належить народові, країні, державі
.
В руках у нього вічно біліла книжка. Він заводив у неї кожну народну копійку, кожне стебло
(М. Коцюбинський)
;
Зародилася у Мазепи думка, що куди ж се ми, направду, гатимо свої сили, куди тратимо народне багатство, кому добуваємо світлу будучність?
(Г. Хоткевич)
;
Щоб не нищити народу І народного майна, Не хотів він воювати, Не тягла його війна
(О. Олесь)
;
// 
Власт. або відповідний духові народу, його національним особливостям
.
Старі народні звичаї перекликались із звучанням бурхливого часу й самі оновлювались, набуваючи вже іншого, новітнього змісту
(О. Довженко)
;
На свята в їхньому селі всі вдягалися у народне вбрання
(В. Нестайко)
;
// 
Створений народом
.
Найзначніша прикмета української народної поезії – то глибоке чуття, котре проходить через кожну народну пісню і зачіпає в серці глибоку думу, піднімає тиху задуму, але не безвихідне горе, що не має жодної надії
(І. Нечуй-Левицький)
;
Краса народного мистецтва, барви квітчастих килимів, вишивок, рушників, хатніх малювань, плавні рельєфи гутного скла і виблиск гранчастого кришталю, співучі лінії різьби по дереву, таємнича казковість дерев'яних скульптур .. – яка могутність прадавнього мистецького й історичного досвіду, яка органічно вирощена, радісна розкіш, яка щедра життєва сила наснажувала ці утвори
(М. Бажан)
;
// 
Виконуваний, створюваний представником народу, вихідцем з народу
.
Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби і з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну
(М. Старицький)
;
Були і в тебе Кобзарі – гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні
(М. Вороний)
.
2
.
Який тісно пов'язаний з народом, відповідає його культурі, світоглядові і т. ін
.
Старицький розповідав про свої задуми написати драматичні твори та організувати народний театр
(І. Пільгук)
;
За народною прикметою, не буде врожаю, коли соловейко співає на голі дерева
(П. Загребельний)
;
Народний календар в етнографічній літературі ще називають сільськогосподарським, аграрним, землеробським
(з наук.-попул. літ.)
.
3
.
заст.
Признач. для широких або нижчих верств суспільства
.
Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста
(Л. Мартович)
;
Можна вступити до вчительського інституту на казенне утримання і після закінчення курсу з медаллю .. можна бути інспектором народних училищ
(М. Сиротюк)
.