СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДБАВА́ТИ
, ва́ю, ва́єш, недок., рідко, НАДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1
.
що, чого.
Придбавати, наживати що-небудь (гроші, матеріальні цінності і т. ін.).
Іду та й думаю: оце двісті карбованців є. Що мені на них купити? .. Прийшла додому, хвалюся паничеві. “Чи так, то й так. Багато його, – каже, – нічого надбавати, а що слід купити – купи”
(Панас Мирний)
;
Фарисей молився так: “Боже! Пощу два рази на тиждень, даю десяту частину з усього, що надбаваю”
(з рел.-церк. літ.)
;
Ще змалечку удвох ягнята пасли, А потім побралися. Худоби діждалися, – Придбали хутір, став і млин. Садок у гаї розвели І пасіку чималу, – Всього надбали
(Т. Шевченко)
;
Добру калитку грошей надбав
[доктор]
(Ганна Барвінок)
;
[
Неріса
:]
Та й ти, як спадок одібрав по батьку, то не питав, хто й як його надбав
(Леся Українка)
;
– Де ж брати припаси, воєводо? За який кошт? .. – .. За наш кошт, бояри, за наш! Залишимося живі – ще надбаємо
(В. Малик)
;
// 
кого.
Уступаючи в які-небудь стосунки (звичайно родинні, товариські), наживати дітей, друзів і т. ін.
У своїй книжці американський педагог радить, як надбавати друзів
(із журн.)
;
– Ціла боса команда в хаті. Одне менше другого!.. – В літах дядько, а потомків, бач, надбав
(О. Гончар)
;
Прибігали до неї сусідки .. й розпитувалися з політикою, що то вони за кумів для сина надбали
(Валерій Шевчук)
;
Під час пошуку скарбів двоє київських школярів надбали собі на Полтавщині купу друзів
(А. Кокотюха)
.
2
.
чого, рідше що.
Здобувати що-небудь, набувати чого-небудь (властивість, якість, стан і т. ін.)
.
– Мабуть, не погано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ти – цілий Всесвіт. Ти – живе проміння .. Надбай уміння В безмежності впізнати справжній дім
(М. Руденко)
;
– Дорогий мій друже, чи не стати б вам мистецтвознавцем?.. На додачу до всіх інших ваших прекрасних якостей .. Тих, що ви вже надбали, а особливо тих, які надбаєте в майбутньому
(Є. Гуцало)
;
Її
[дівчини]
погляд прояснився, надбав осмисленого виразу...
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.