МУ́ЗИКА

, и, ж.

Мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах

Музика має кілька категорій способів, якими передає свій настрій нашій душі

(І. Франко)

;

Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся

(Леся Українка)

;

Унікальність української культури й української людини як її суб'єкта і творця засобами художньої літератури та поезії, музики й живопису піднесли до вселюдського рівня такі видатні українські митці, як С. Гулак-Артемовський, М. Вербицький, М. Гоголь, Г. Квітка-Основ'яненко, І. Котляревський, П. Куліш, Леся Українка та ін.

(з наук. літ.)

;

Твори такого мистецтва, сукупність їх

Народна пісня – то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить

(М. Рильський)

Інструментальний вид цього мистецтва на відміну від вокального

Видатні діячі нашої кінематографії й музичного мистецтва завжди вважали музику невід'ємною частиною художнього фільму

(з наук. літ.)

;

Виконання, звучання музичних творів

Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну – Баха, Гайдна, Бетховена

(М. Коцюбинський)

;

[

Зет

(до Амфіона):

]

Тепер я вірю в те, що дикі звірі його

[Орфея]

музики слухали!

(Леся Українка)

;

Вона злегка торкнулася клавішів .. і залунала музика, що з кожною хвилиною розливалася, як потік у зливу

(С. Чорнобривець)

;

Ми піднялись драбинкою на самісінький дах. Але навіть туди ще долинала музика

(С. Андрухович)

чого і з означ., перен.

Гармонійне звучання чого-небудь

Він захоплено повторював повні чарівної краси вірші Лермонтова, насолоджуючись їх музикою

(З. Тулуб)

;

Це був початок десятих років, коли я вперше почув музику української мови

(з газ.)

;

Сукупність яких-небудь звуків

Оживлялась музика крапель

[з дахів],

сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких

(М. Коцюбинський)

;

Співна сокира й гостре долото формують глину слів і дерево музики

(Б.-І. Антонич)

;

Аксьонов стояв на бульварі, зачаровано слухаючи музику морського прибою

(В. Кучер)

Те саме, що орке́стр.

Шеляга виймає

[Микита]

І за того остатнього Музику наймає

(Т. Шевченко)

;

Музика різала, пиляла, аж струни лопались

(Панас Мирний)

;

Музика не вгавала, повторюючи мелодії гімнів обох країн

(Ю. Яновський)

;

Музика майстерно виконувала геніальні твори українських сучасних і класичних композиторів

(із журн.)

перен., розм.

Про складну, тривалу справу, марудне заняття і т. ін.

Думає

[Сашко]

про ідею космічного ретранслятора, .. а Віталій тим часом думає: “Нащо ти мені все це говориш? Нащо мені твій ретранслятор, і та стаття, і вся ця музика, коли є на світі Тоня”

(О. Гончар)

Навча́тися (вчи́тися) / навчи́тися му́зики

див.

навча́тися

△

(1)

Вока́льна му́зика

–

музика для голосу (солістів або хору) з інструментальним супроводом або без нього

Каталог нотної продукції має такі напрями: вокальна музика, фортепіанна, гітарна; хрестоматії, посібники та підручники з сольфеджіо, теорії музики, музичної літератури, фортепіано та скрипки

(з наук. літ.)

;

Східна церква впровадила до християнського богослужіння вокальну музику, живий церковний спів, а не інструментальну музику

(з наук.-попул. літ.)

;

Що монотонніша робота, то більше вокальної музики можна слухати

(з навч. літ.)

;

(2)

Духова́ му́зика

–

музика, признач. для виконання на духових інструментах соло, ансамблем або духовим оркестром

Від саду чути духову музику

(М. Івченко)

;

Вони не вiд того, щоб послухати духову музику

(Б. Антоненко-Давидович)

;

А там

[біля клубу]

уже світло й народ прибува, І весело музика гра духова

(І. Муратов)

;

(3)

Інструмента́льна му́зика

–

музика для інструментів (у 3 знач.), на відміну від вокальної, признач. для співу

Не розуміючи мови молитов і респонзорій

[респонсорій],

вірна громада не могла слідити за ходом літургійної драми, і для того здавна придумували різні способи, чим би заняти їх слух. Ce була причина заведення органів і інструментальної музики в костьолах

(І. Франко)

;

Тихо лунала інструментальна музика

(Г. Вдовиченко)

;

Популярність музичного гурту не конче залежить від текстів, однак пісня й голос співака є першими ознаками, що вирізняють молодий колектив, коли це не суто інструментальна музика

(із журн.)

;

(4)

Ка́мерна му́зика

–

музика, написана для невеликої кількості інструментів (у 3 знач.) або голосів (у 3 знач.)

Камерна музика має теж свою неабияку вагу!

(Б.-І. Антонич)

;

За повоєнні часи українська симфонічна та камерна музика збагатилася низкою видатних творів

(із журн.)

;

Неперевершеним зразком камерної музики є мадригали, коріння яких у народних мелодіях

(з газ.)

;

(5)

Рогова́ му́зика

–

оркестр російських мисливських рогів

Своєрідне явище російської музичної культури XVIII і початку XIX ст. – рогова музика – досить широко висвітлене в літературі

(з наук. літ.)

;

Від виконавців рогової музики необхідне уміння рахувати паузи і витягувати з інструмента звук певної тривалості й сили

(з наук.-попул. літ.)

;

(6)

Симфоні́чна му́зика

–

музика, признач. для виконання симфонічним оркестром (симфонії, симфонічні поеми, концерти для інструментів, соло й оркестру, сюїти, увертюри і т. ін.)

В Україні перша симфонічна музика з'явилася в кінці XVII ст.

(з наук.-попул. літ.)

;

В кімнаті було тихо, через стіну м'яко звучала симфонічна музика

(Валерій Шевчук)

;

Симфонічна музика започаткована появою жанру симфонії і призначена для виконання симфонічним оркестром

(із журн.)

;

Визначними представниками української симфонічної музики є Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко, С. Людкевич, В. Сильвестров та ін.

(з газ.)

◇

Кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти)

див.

кла́сти

;

Кла́стися на му́зику (на но́ти)

див.

кла́стися

;

(7)

Як (мов, ні́би і т. ін.) глухо́му му́зика,

зі сл.

треба

потрібно

і т. ін., жарт.

–

уживається для вираження заперечення зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно і т. ін.; аж ніяк

Теє му

[йому]

так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало, глухому музика

(прислів'я)