СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИТИ́НІТИ
, ію, ієш, розм.
Док. до дити́ніти.
Дядьки, зачеплені при згадці про млин і борошно, врізали, що думають, і знов заніміли: дивляться на ситнягівця докірливо, мовляв, здитинів, чи що
(В. Барка)
;
А ковалі знай кували, та не всі в одне: .. дід Слива свистілки та пищики – здитинів на старість, викує, посвистить, а потім роздає ті пищики дітям по хуторах
(Ю. Мушкетик)
;
– І ви, моя матінко, це все пам'ятаєте? – Як треба, то все згадаю! Ще не здитиніла!
(Ю. Логвин)
.