СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУ́ЖНІЙ
, я, є.
Прикм. до друг 1
.
Цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив
(Т. Шевченко)
;
Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній голові
(С. Васильченко)
;
Ми у тісному, дружнім крузі Згадали молодість свою
(М. Нагнибіда)
;
// 
Який ґрунтується на дружбі, взаємній прихильності, довір'ї, доброзичливості
.
Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми
(І. Франко)
;
Єгипетський фараон зрадів: між ним та перським царем поступово налагоджувалися дружні взаємини
(І. Білик)
;
// 
Який виражає прихильність, довір'я, дружелюбність
.
[
Орест
:]
Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов...
(Леся Українка)
;
Певним напруженням волі повернула
[Галина Горленко]
голову трохи набік і зустріла погляд – такий теплий і дружній погляд
(Є. Кротевич)
;
Юра .. несе перед собою правицю, простягнуту для дружнього потиску
(Ю. Смолич)
.